| Лекція №4 | Лекція №2 | Скачати лекцію |
Лекція 3
Засоби розробки та виконання додатків
Існуючі СУБД підтримують наступні технології розробки додатків:
- Ручне кодування програм (Clipper, FoxPro, Paradox) – програмісти вручну складають тексти програм-додатків та відлагоджують їх;
- Створювання текстів додатків за допомогою генераторів ( FoxApp в FoxPro, Personal Programmer в Paradox) ;
- Автоматична генерація готового додатку методами візуального програмування ( Delphi, Access, Paradox for Windows).
При ручному кодуванні програмісти вручну набирають текст програми додатків, після чого виконують їх налагодження.
Використання генераторів спрощує розробку додатків, оскільки при цьому можна отримати програмний код без ручного набору. Генератори додатків полегшують розробку основних елементів додатків (меню, екранних форм, запитів і т.д.), але найчастіше не можуть повністю виключити ручне кодування.
Засоби візуального програмування додатків являються подальшим розвитком ідей використання генераторів додатків. Додаток при цьому складається з готових “будівних блоків” за допомогою зручної інтегрованої середи. При необхідності розробник легко може вставити в додаток свій код. Інтегрована середа, як правило, представляє потужні засоби створення, наладки і модифікації додатків. Використання засобів візуального програмування дозволяє у найкоротші строки створювати більш надійні, привабливі и ефективні додатки у порівнянні з додатками, отриманими першими двома способами.
Розроблений додаток звичайно складається з одного чи декількох файлів операційної системи.
Якщо основним файлом додатку є виконуємий файл (наприклад,
exe-файл), то цей додаток, скоріш за все, є незалежним додатком, котрий виконується автономно від середи СУБД. Отримання незалежного додатку на практиці здійснюється шляхом компіляції вихідних текстів програм, отриманих різними способами: шляхом набору тексту вручну, а також отриманих за допомогою генератора додатка чи середи візуального програмування.Незалежні додатки дозволяють отримувати, наприклад, СУБД
FoxPro і система візуального програмування Delphi.В багатьох випадках додаток не може виконуватися без середовища СУБД. Виконання додатка складається в тому, що СУБД аналізує вміст файлів додатка (в приватному випадку – це текст вихідної програми) і автоматично будує необхідні здійснювані машинні команди. Іншими словами, додаток виконується методом інтерппретації.
Режим інтерпретації реалізується в багатьох сучасних СУБД, наприклад Access, Visual FoxPro та Paradox, а також у СУБД недавнього минулого, як приклад FoxBase і FoxPro.
Крім того, існують системи, що використовують проміжний варіант між компіляцією та інтерпретацією – так звану псевдокомпіляцію. У таких системах вихідна програма шляхом компіляції перетворюється у проміжний код (псевдокод) і записується на диск. В цьому виді її в деяких системах дозволяється навіть редагувати, але головна мета псевдокомпіляції – перетворити програму до виду, що прискорює процес її інтерпретації. Такий прийом широко застосовувався у СУБД, працюючих під управлінням
DOS, наприклад Foxbase+ та Paradox 4.0/4.5 for DOS.У СУБД, працюючих під керуванням
Windows, псевдокод частіше використовують для того, щоб заборонити модифікувати додаток. Це корисно для захисту від випадкового чи навмисного псування працюючої програми. Наприклад, такий прийом застосовано у СУБД Paradox for Windows, де допускаються розроблені екранні форми і звіти перетворювати у відповідні об’єкти, що не піддаються редагуванню.Деякі СУБД надають користувачу можливість вибору варіанта розробки додатка: як інтерпретуємого СУБД програмного коду чи як незалежної програми.
Перевагою застосування незалежних додатків є те, що час виконання машинної програми звичайно менше, ніж при інтерпретації. Такі додатки доцільно використовувати на слабких машинах і у випадку установки систем “під ключ”, коли необхідно закрити додаток від доробок зі сторони користувача.
Важливою перевагою застосування інтерпретуємих додатків є легкість їх модифікації. Якщо готова програма піддається частим змінам, то для їх внесення потрібна інструментальна система, тобто СУБД чи аналогічна середа. Для інтерпретуємих додатків такий інструмент завжди під рукою, що дуже зручно.
Іншою серйозною перевагою систем з інтерпретацією є те, що хороші СУБД звичайно мають потужні засоби контролю цілісності даних та захисту від несанкціонованого доступу, чого не скажеш про системи компілюючого типу, в яких ці функції доводиться програмувати вручну або залишати на совісті адміністраторів.
При виборі засобів для розробки додатка потрібно враховувати три основних фактори: ресурси комп
’ютера, особливості додатка (потреба у модифікації функцій програми, час на розробку, необхідність контролю доступу і підтримання цілісності інформації) і мета розробки (відчужуваний програмний продукт або система автоматизації своєї повсякденної діяльності).Для користувача, що має сучасний комп
’ютер і плануючого створити нескладний додаток, скоріш за все, більш підійде СУБД інтерпретуючого типу.При використані комп
’ютера зі слабкими характеристиками краще зупинити свій вибір на системі зі засобами розробки незалежних додатків. При цьому треба мати на увазі, що найменша зміна у додатку тягне за собою циклічне повторення етапів програмування, компіляції і наладки програми. Різниця у виконані незалежного додатку і виконані додатка у режимі інтерпретації коливається в межах міллісекунд на користь незалежного додатка. У той же час різниця у часі підготовки додатка до його використання звичайно складає величини порядку хвилини – години на користь систем з інтерпретацією.Схема обміну даними при роботі з БД
Користувачу будь-якої категорії (адміністратору БД, розробнику додатків, звичайному користовачу), для грамотного вирішення задач корисно уявляти обчислювальний процес, який проходить в ОС при роботі з БД.
При роботі користувача з БД над її вмістом виконуються такі основнц операції: вибір, додавання, модифікація (заміна) та видалення даних. Розглянемо як відбувається обмін даними між окремим користувачем та персональною СУБД при виконанні операції вибірки даних.
Цикл взаємодії користувача з БД за допомогою додатку млжна розділити на такі основні етапи:
- Користувач термінала (1) в процесі діалогу з додатком формулює запит (2) на деякі дані з БД.
- Додаток (3) на програмному рівні засобами мови маніпулювання даними формулює запит (4), з яким звертається до СУБД.
- Використовуючи свої системні керуючі блоки, СУБД за допомогою словника даних, визначає місцезнаходження вимагаємих даних та звертається за ними к ОС.
- Програми методів доступу файлової системи ОС зчитують (6) із зовнішньої пам
У випадку роботи користувача в діалоговому режимі із СУБД (без додатку) цикл взаємодії користувача з БД спрощується.
- Користувач термінала (10) формулює на мові запитів СУБД по зв
Якщо комп
’ютер та ОС підтримують багатокористувальницький режим роботи, то в такій системі може функціонувати багатокористувальницька СУБД, яка в загальному випадку дозволяє одночасно обслуговувати кількох користувачів, працюючих безпосередньо із СУБД або з додатками.Іноді до обчислювальної системи підключаєтьсч так званий “віддалений користувач”, що знаходиться на деякій відстані від ЕОМ та з
’єднаний з нею за допомогою якого –небудь передаючого середовища (телефонний канал, радіоканал та ін). Нвйчастіше такий користувач емулюєтьс під звичайного локального користувача. Як правило, СУБД “не помічає” підміни та обслуговує запити як звичайно.При обслуговувнні кількох паралелбних джерел запитів (від користувачів та додатків) СУБД планує використовуння використання своїх ресурсів ЕОМ таким чином, щоб забезпечити незалежне або майже незалежне виконання виконання операцій, породжуваних запитами.
Багатокористувальницькі СУБД часто використовуються на великих та середніх ЕОМ, ле основним режимом використання ресурсів є колективний доступ.
На ПЕОМ користувач звичайно працює один, але з різнми програмами, в тому числі поперемінно. Іноді такими програмами виявляються СУБД, різні програми або різні копії однієї й тієї ж СУБД.
Технологію одночасної роботи користувача з декількома програмами непогано реалізовано в
Windows. При роботы в Windows СУБД не маъ необхыдносты пыдтримувати декылька сеансыв роботи з користувачами.
| Лекція №4 | Лекція №2 | Скачати лекцію |
