За цільовою функцією ІС можна умовно розподілити на основні категорії: керуючі, інформаційно- справочні, підтримки прийняття рішень.

В вузькому розумінні ІС – це сукупність апаратно - програмних засобів, задіяних для розв”язання деякої прикладної задачі (облік кадрів, матеріально – технічних засобів, розрахунок з постачальниками та замовниками, бухгалтерський облік та ін.

Банк даних є різновидом ІС, в якій реалізовані функції централізованого збереження та накопичення оброблюваної інформації, яка організована в одну, або кілька баз даних.

Банк даних (БнД) в загальному випадку складається з наступних компонентів бази (баз) даних, системи керування базами даних, словника даних, адміністратора, обчислювальної системи та обслуговуючого персонала.

База даних (БД) – це совокупність спеціальним чином організованих даних, які зберігаються в пам”яті обчислювальної системи та відображають стан об”єктів та їх взаємозв”язок в деякій предметній галузі.

Модель представлення даних – логічна структура даних, що зберігаються в БД. До основних моделей представлення даних відносяться такі: ієрархічна, сітьова, реляційна, постреляційна, багатовимірна та об”єктно-орієнтована.

Словник даних (СД) - це підсистема БнД, призначена для централізованого збереження інформації про структури даних, взаємозв”язках файлів БД, типах даних та форматах їх представлення, належності даних користувачам, кодах захисту та розмежовуванні доступу і т.п.

Функціонально СД присутній у всіх БнД, але не завжди компонент, що виконує цю функцію має таку назву. Найчастіше функції СД виконує СУБД та викликаються з основного меню системи або реалізуються за допомогою її утіліт.

Адміністратор бази даних (АБД) – особа або група осіб, відповідальних за розроблення вимог до БД, її проектування, створення та супроводження. В процесі експлуатації АБД звичайно слідкує функціонуванням інформаційної системи, забезпечує захист від несанкціонованого доступу, контролює надлишковість (избыточность), несуперечливість, збереження та достовірність інформації в БД.

В обчислювальній мережі АБД, як правило, взаємодіє з адміністратором мережі, який контролює апаратно-програмні засоби мережі, реконфігурує мережу, відновлює програмне забезпечення після збоїв та відмовлень обладнання, проводить профілактичні заходи тазабезпечує розмежовування доступу.

Обчислювальна система (ВС) являє собою сукупність взаємозв”язаних та узгоджено діючих ЕВМ або процесорів та інших пристроїв, що забезпечують автоматизацію процесів прийому, обробки та видачі інформації споживачам. Оскільки основними функціями БнД є збереження та обробка даних, то використовувана ВС, поряд з прийнятною потужністю центральних процесорів (ЦП) повинна мати достатній об”єм оперативної та зовнішньої пам”яті прямого доступу.

Обслуговуючий персонал – виконує функції підтримання технічних та програмних засобів в працездатному стані. Він провадить профілактичні, регламентні, відновлювальні та інші роботи планово та за необхідністю.

Ефективність функціонування ІС в значній мірі залежить від її архітектури. Зараз найбільш перспективною є архітектура клієнт-сервер. В досить розповсюдженому варіанті вона передбачає наявність комп”ютерної мережі та розподіленої БД, яка містить корпоративну базу даних (КБД) та персональні БД (ПБД). КБД розміщується на комп”ютері-сервері, ПБД розміщуються на комп”ютерах співробітників підрозділів, які є клієнтами корпоративної БД.

Сервером деякого ресурса комп”ютерної мережі називається комп”ютер (програма), що керує цим ресурсом, клієнтом – комп”ютер (програма), що використовує цей ресурс. В якості ресурса комп”ютерної мережі можуть перебувати, наприклад, БД, файлові системи, поштові служби та ін. Тип сервера визначається різновидом ресурса, яким цей сервер керує (наприклад, сервер БД).

Перевагою організації ІС за архітектурою клієнт-сервер допускає різні варіанти реалізації.

Історично першими з”явились розподілені ІС із застосуванням файл-сервера. В таких ІС за запитами користувачів файли БД передаються на персональні комп”ютери (ПК), де провадиться їх обробка. Недоліком такого варіанта архітектури є висока інтенсивність передачі оброблюваних даних. Причому найчастіше передаються надлишкові дані; незалежно від того скільки записів з бази даних потрібно користувачу, файли БД передаються повністю.

В залежності від розмірів організації та особливостей розв”язуваних задач ІС може мати одну з наступних конфігурацій:

• Комп”ютер-сервер, який містить корпоративну та персональні БД.
• Комп”ютер-сервер та персональні комп”ютери з ПБД.
• Декілька комп”ютерів –серверів та персональних комп”ютерів з ПБД.

Використання архітектури клієнт – сервер дає можливість поступового нарощування ІС підприємства, по-перше по мірі розвитку підприємства, по-друге по мірі розвитку самої ІС.

Розділення загальної БД на корпоративну та персональні дає можливість зменшити складність проектування БД, знизити кількість помилок при проектуванні та вартість проектування.

Важливою перевагою застосування БД в інформаційних системах є забезпечення незалежності даних від прикладних програм. Це дає можливість користувачам не займатись проблемами представлення даних на фізичному рівні: розміщення даних в пам”яті, методів доступу до них і т. ін.

Така незалежність досягається підтримуваним СУБД багаторівневим представленням даних на логічному (користувальницькому) та фізичному рівні.

Завдяки СУБД та наявності логічного рівня представлення даних, забезпечується відокремлення концептуальної (понятійної ) моделі БД від її фізичного представленні в пам”яті ЕВМ.